Чому не треба купувати один велосипед на все життя?

“Хосе не одразу зрозумів, що його старий холодильник псує продукти". Бачили цю рекламу? Хосе набирає до рук гаджети, ігри, чтиво, подушку, і йде до туалету "в довгу". А мережа магазинів побутової техніки пропонує купити новий сучасний холодильник, який забезпечить якість їжі, що зберігається.

В мене виникає асоціація зі старим велосипедом. Старенький холодильник холодить, старий велосипед - їде. Наче все окей, але щороку, особливо якщо вам за 30, на старому ровері все менше хочеться кататися. Бачу багато людей, які не виглядають бідними, але виїжджають на морально застарілих велосипедах. Одного разу я зрозумів: старий велосипед - вбиває моє велосипедне “Я”.

Люди, тут за десяток років стільки цікавого з’явилося! А ви досі топчете "гірські" хардтейли? Думаєте, що велосипед не можна винайти знову? Вважаєте що міняти ваші “два колеса” на інші два колеса немає сенсу? Я теж так думав, довго терпів, але помилявся.

Скажу більше. Тривале володіння старим робочим велосипедом - загрожує тобі ніколи не пізнати, наскільки іншими і новими можуть бути твої відчуття. Новий велосипед може бути морально застарілим ще на вітрині. Алюмінієвий хардтейл з дисковими гальмами на пружинній виделці? А це не те ж саме що купували мільйони людей останні 15 років? Навіть у світі пилососів відбувається прогрес. А байк - це навіть не автомобіль. Байк - це не про “їздити”. Байк - це про “штирити”, “вставляти”, “окриляти” та “зносити дах”!

Років 10 тому я придбав Scott Genius. Двопідвіс, 12,6 кг, повітря, гідравліка, три режими передньої та задньої підвіски. Навіть зараз ця модель дуже крута, і дасть фору багатьом “новинкам”. Що й казати - тоді я думав що це мій “байк на все життя”, чого ще можна хотіти? Але поступово ейфорія спадала, йшли роки після 30, і з кожним роком я все менше хотів катати. Минулий рік був першим, коли я жодного разу не виїхав на байку. Я вирішив що “це все”, треба змиритися з втратою цікавості до велосипеду.

І ось мій друг похвастав своїм новим електричним двопідвісом Cannondale Moterra. Я проїхав на ньому, і одразу зрозумів, що це не просто “ще один байк”. Електричний помічник дає змогу отримувати значно більше адреналіну, техніки, контролю, драйву, при тих самих фізичних зусиллях. Він знімає страждання на підйомах і в складних грунтах. Це ти, тільки швидше. Загорівшись не на жарт, я невдовзі купив і собі електричний гірський повнопідвісочний ровер. І сталося чудо: мені знову захотілося катати! Знову тягне в гараж, щоб узяти свого нового друга.

Я зрозумів, що який би не був байк - не треба упускати момент, коли пора себе розважити чимось новеньким. Середній вік дає більші фінансові можливості, але забирає гостроту відчуттів. Те, що радувало вас учора - поступово перестає “штирити”. Не стримуйте себе. Якщо маєте можливість - розвивайте своє велосипедне “Я”, регулярно даючи йому щось смачненьке. Світ надто цікавий, щоб досі топтати заїжджені “гірняки” усюди.

Хочеш зробити ваше “велосипедне Я” знову молодим? Хочеш перезапустити свій вело-світ, і з новою силою зацікавити себе велосипедом? Допоможуть мої поради.

1. Ти можеш накопичити трошки грошей (або взяти розстрочку), і сісти на повнопідвісочний байк (двопідвіс). Жоден хардтейл не дасть тобі того контролю, драйву, адреналіну та комфорту, як байк з двома активними підвісками. Там, де раніше ти вставав на ноги і тебе ковбасило - тепер сидиш і педалюєш, поки підвіска ковтає перешкоди. На спусках ти врешті дозволиш собі захопливу швидкість, а технічні грунтові траси для тебе стануть бажаними, як ніколи. Розпрощайся зі своїм звичайним коником, і спробуй новий рівень: двопідвіс. Це не передати словами, це потрібно відчути.

2. Так званий “плюсовик” - це “велосипед по-новому”. Зазвичай це хардтейл на колесах 27,5 дюймів, збільшеного об’єму (27,5+). На відміну від банального “харда”, де об’єм гуми коливається від 2,0 до 2,35 дюймів, на “плюсовиках” маємо 2,8” або 3,0”. Прикол в тому, что ці колеса не такі важкі в ходу, як у фетбайка (від 4,0”), але при тому забезпечують відмінне зчеплення на рихлих грунтах, класно котять, і добряче ковтають нерівності. В результаті пісок, сипучка, гравій, коріння та камінці проходяться на такому байку “на ура”, стабільно і комфортно. Він просто валить, пре як танк по всьому! Якщо вам шкода грошей на двопідвіс, то “плюсовик” - це вихід. На спусках ти можеш добре гнати при середньому тиску в шинах, не боячись пробити колесо від сильного удару.

3. Тут варто згадати і фетбайки. Їзда на цих красивих, потужних байках - це естетичне задоволення! Абсолютна м’якість, комфорт, прохідність на сипучих поверхнях, і фан від того, що на тебе озираються усі перехожі. Адже покришки об’ємом до 4,0 дюймів виглядають просто бомбезно. Швидкість невелика, але на спусках можна відпускати на повну. Взимку на фетбайку можна впевнено катати по неглибокому снігу і по розбитих замерзлих трасах. Я рекомендую його як твій другий байк.

4. Електрички! Вони бувають міські (для поїздок по справах) і спортивні. У міських привод як правило стоїть у колесі, і ми їх зараз не розглядаємо. Інша справа - спортивні гірські байки з приводом у кареточному вузлі, особливо якщо це двопідвіс. Привід допомагає, лише коли крутиш педалі. Міру допомоги визначаєш сам, маючи кілька режимів. По суті, електробайк дає тобі драйв, швидкість і азарт там, де ти раніше їх не відчував. Коли був в горах, жартома мріяв, щоб був постійний спуск? ))) Вуаля, електробайк дає “постійний спуск” у будь-якій місцевості. Тебе швидко охоплює азарт, драйв, і ти починаєш валити. Кожну ділянку проходиш на максимумі техніки, бо швидкість не проблема, головне тепер з нею впоратися. Приїжджаєш мокрим, втомленим (фізично і технічно), але до біса радим, і хочеться ще. Електропривід позбавляє від страждань на затяжних підйомах та рівнині, і відфільтровує тобі концентрат велосипедного кайфу. Скептики і старовіри можуть повторювати що електробайк - це “не тру”, але факт полягає в тому, що цей тренд прийшов назавжди. Не думай про те, чи варто брати гірську “електричку” - повір на слово і переконаєшся на практиці. Думай лиш про те, як заробити гроші на такого друга.

5. Плеяду новинок у вело-світі, які варто спробувати, продовжують так звані гравійники. Це байки на гумі середньої ширини, з шосейним “бараном” і амортизаційною виделкою, які здатні розвивати чималий темп на укатаному грунті. При тому ви не відмовите собі у рівному та розбитому асфальті. Це справжня “всеядна” ракета, і лише сівши на нього - зрозумієш в чому сенс.

Якщо поступово полюбив дальні поїздки та походи - годі його мучити свій “гірняк-універсал”, намагаючись пристосувати його до туризму. Прощайся з ним, і бери справжній туристичний байк. Тут усе пристосовано для того щоб зручно сидіти, менше втомлювалися, і возити із собою все що треба на сотні кілометрів щодня. Ти не зрозумієш цього, поки не проїдеш перші сотні км на “турингу”, після чого скажеш собі: “Як я раніше жив без нього?”.

Коментарі до статті «Чому не треба купувати один велосипед на все життя?»

Ваше фото
Максим Александрович
3 4
Жирный плюс автору! Увлечение должно быть многогранным, покатал на МТБ хардтейле - пересядь на шоссер, тебя "вставит" и ты поймешь, что такое скорость. А после шоссера каким же всеядным трактором кажется МТБ. Казалось бы, байк то-же, а эмоции новые! Все познается в сравнении!
Ваше фото
Максим
1 2
Как раньше было просто! Шоссейник, горный, городской. Сейчас такое многообразие! В мире велов, как в мире тропических животных! Глаза разбегаются что выбрать. И да, интересно посмотреть на каких великах гоняли 10-20 лет назад. Как всё изменилось. Геометрия, технологии, материалы. Согласен с автором статьи: нет никакого смысла ездить на одном и том же раритете. Как давно вы ходите со своим смартфоном? Вещи гораздо быстрее изнашиваются морально, нежели физически.Меняйте почаще ваши игрушки!))
Ваше фото
044 232 88 27
057 761 32 72
Пн-Пт 9-18:00 СБ-НД 10-15:00